До основного тексту
Видання з Ніжина про лад доби. Тут читають, а не купують: без реєстрації та оплати.Чому так
Sorelatimuгрядка доби
Документ · гроші

Платити не треба

На Sorelatimu немає жодної послуги чи товару з ціною, і так буде й надалі. Тут — чому ми обрали такий шлях і як не потрапити на гачок шахраїв, що прикриваються нашою назвою.

  • Ціна: нуль
  • Кошик: відсутній
  • Номер картки: ніколи не просимо
  • Інвойси: не складаємо

Що відбувається, коли ви читаєте

Нічого не потрібно підтверджувати: немає реквізитів, пробних періодів чи лічильника відкритих сторінок. Жоден текст не стане платним після десятого перегляду, і жоден не сховається за входом в обліковий запис.

Єдина форма на сайті розміщена на сторінці «Адреса й лист». Вона просить ім’я, пошту й текст повідомлення, а також, за бажанням, назву сторінки. Поля для банківської картки в ній немає й ніколи не було.

Чому все безплатно

Ми нічим не торгуємо. Увесь сайт — це нотатки редакції про лад доби, які відкриваються просто в браузері. Коли немає ні товару, ні послуги, ні замовлення, то й брати гроші немає за що.

Технічно на сайті просто немає кошика, бланка замовлення, платіжного модуля й полів для реквізитів. Ми не підключали платіжних систем і не плануємо: відкритий доступ — постійне рішення редакції, а не вступ до платної версії.

Як упізнати підробку

Якщо хтось від імені Sorelatimu просить оплату, номер картки, код із повідомлення чи переказ, — це не ми. Ми ніколи не надсилаємо рахунків чи платіжних посилань і не телефонуємо з подібними проханнями.

Наша пошта — лише lysty@sorelatimu.com, телефон — лише +380 4631 2 45 17, адреса сайту — лише sorelatimu.com. Інші скриньки, номери чи домени редакції не належать. Отримали підозріле повідомлення — перешліть його нам, і ми зафіксуємо випадок.

Куди дивитися далі

Як дістатися до текстів, пояснено на сторінці як знайти тексти. Оскільки купівлі не відбувається, відшкодування теж не передбачене — про це окрема сторінка без відшкодувань.

Загальну позицію редакції викладено в документі характер видання, а правила роботи з матеріалами — у порядку використання.

Буває, питають: а на що ж тоді існує сайт? Усе просто — нас лише троє, пишемо у вільні від основної роботи години, а витрачаємося хіба що на домен і хостинг. Банери чи закриті рубрики ми заводити не будемо: тоді довелося б писати для рекламодавця, а не для читача з городом за хатою.